Від початку російського повномасштабного вторгнення українці проявляють свою
витримку та стійкість. Водночас, незалежно від того, наскільки стійко їх сприймає
людина, ці події впливають на її психічний стан, якою б сильною людина себе не
вважала.
Сила емоційної реакції людини на війну не завжди прямо корелює із щойно пережитими
випробуваннями. Насправді травма спостереження за війною зі сторони може сильно
вплинути на психологічний стан людини, навіть якщо така людина фізично захищена і
перебуває в безпеці. За оцінками міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, 14 мільйонів
українців потребують психологічної допомоги. Це є нагальним пріоритетом, оскільки,
щоб бути ефективними, професійні консультації мають бути своєчасними та надаватися
якомога швидше.
Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії багато українців мало низку
психологічних проблем, таких як післявоєнний синдром, синдром втрати та травми
покинутості. Після 24 лютого кількість людей, які страждають від таких станів,
збільшилася у багато разів. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН)
розширила свою підтримку шляхом надання низки грантів для підтримки ініціатив із
психологічної допомоги українцям під час війни. У цій статті ми зібрали найуспішніші
ініціативи та поспілкувалися з фахівцями, які впроваджують такі ініціативи, щоб краще
зрозуміти, що робить їхні підходи особливо ефективними.
Щоб дізнатися більше, чому зараз так важливо підтримувати психічне здоров'я і як
змінилася допомога в умовах війни, ми поспілкувалися з командою проєкту Національної
психологічної асоціації України «Комплексна програма надання психологічної допомоги
населенню України (в Україні та за її межами)» на чолі з президенткою та керівницею
проєкту Валерією Палій. Проєкт існує з 2017 року і наразі налічує більше 1 700 фахових
психологів та лікарів-психіатрів. Фахівці надають безкоштовну психологічну підтримку
для громадян в Україні та за її межами. Ця організація – єдиний український представник
у Європейській федерації психологічних асоціацій.