Урок пам’яті із 3н групою 6 курсу та 5н 5 курсу медичного факультету 2 ПДМУ провели на кафедрі ендокринології з дитячими інфекційними хворобами: «Пам’ятаємо, шануємо, продовжуємо: медики та працівники університету — захисники України».
Є події, які назавжди залишаються в пам’яті народу. Є імена, які не можна забувати. І є люди, чий життєвий шлях став прикладом мужності, відданості та любові до України. Ми згадуємо тих, хто поруч із нами навчав, лікував, працював, будував майбутнє — а коли прийшла війна, став на захист своєї держави. Серед захисників України — медичні працівники та співробітники нашого університету. Люди, які щодня виконували свою професійну місію, у найтяжчі часи взяли на себе ще одну — захищати життя, свободу та незалежність України. Медики на передовій рятують життя під обстрілами, надають допомогу пораненим, працюють там, де кожна хвилина має значення. Їхня зброя — знання, професійність, витримка та милосердя. Але чимало медиків узяли до рук і зброю, ставши воїнами, санітарними інструкторами, бойовими медиками, волонтерами. Працівники університету також стали частиною великої боротьби українського народу. Хтось пішов добровольцем до лав Збройних Сил України, хтось продовжує працювати задля підтримки фронту, хтось допомагає переселенцям, збирає кошти, передає необхідне військовим. Кожен робить свій внесок у спільну Перемогу.
Пам’ятати — означає не дати їхнім іменам зникнути.
Шанувати — означає зберігати вдячність у серці.
Продовжувати — означає жити, працювати, навчатися і творити майбутнє України, за яке вони боролися.
Наш обов’язок — берегти пам’ять про Героїв і передавати її наступним поколінням. Адже народ, який пам’ятає своїх захисників, має силу вистояти й перемогти.
Вічна шана і вдячність нашим Захисникам і Захисницям.
Світла пам’ять тим, хто віддав життя за Україну.
Честь і слава живим Героям.
Ми пам’ятаємо.
Ми шануємо.
Ми продовжуємо.
Слава Україні!